Славутицький міський методичний центр
Середа, 03.06.2020, 12:08
Вітаю Вас Гость | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід
Контакти
Бакинський квартал, б.15, м.Славутич,Київська обл.07101
тел.: (04579) 2-35-32
e-mail: metodslavutich@ukr.net
web: slavmmc.at.ua
Пошук
Меню сайту
Календар подій
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
Сектори центру
Методична служба [1365]
Деревянко О.С.
Науково-методична рада [53]
Деревянко О.С.
Дошкільна освіта [216]
Терещенко І.А.
Початкова освіта [192]
Корень Л.О.
Олімпіади, МАН, конкурси... [610]
Деревянко О.С.
Виховна робота [775]
Полегенько Я.П.
Бібліотечно-бібліографічна робота [226]
Іванова Я.Є.
Психологічна служба [112]
Єзан Н.П.
Мови і література [171]
Мандровний О.М.
Фізична культура, технології, естетичний цикл знань [186]
Касьяненко Л.Л.
Природничо-математичний цикл знань [58]
Суспільствознавство [160]
Ми у facebook
Методист ДНЗ
Початкова школа
Словесники
psyh.blog
...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2020 » Лютий » 7 » Семінар для словесників та істориків – як навчити дітей якісно запам’ятовувати та продуктивно конспектувати?
08:33
Семінар для словесників та істориків – як навчити дітей якісно запам’ятовувати та продуктивно конспектувати?

 05 лютого 2020 року у Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 відбувся теоретичний семінар для вчителів словесності та історії «Технології оптимізації розумової діяльності учителя та учня». Семінар зібрав 18 педагогів.

Ідея семінару виникла як необхідність розв’язання двох важливих психолого-педагогічних проблем: поганої пам’яті частини учнів та неефективного використання учнями записів у зошитах. Анкета, яку заповнили учасники семінару, повністю підтвердила існування в їх педагогічній діяльності таких проблем.

Тому метою семінару було ознайомити педагогів із сучасними ефективними технологіями запам’ятовування нової інформації та конспектування опанованих текстів чи лекцій учителів. Опанування таких технологій вимагає від учителів і Концепція Нової української школи.

Семінар проходив у вигляді воркшопу. Головна ідея воркшопу – взаємодія усіх учасників з формування певної навички. Колектив учителів словесності ЗОШ № 3 був обізнаний з теми семінару, але учасники можуть знати про тему більше, ніж доповідачі або під іншим кутом зору. Тому за принципами воркшопу всі учасників могли висловлювати свої думки з почутого, доповнювати почуті виступи.

Організатори семінару підготували учасникам багато роздаткового матеріалу для подальшої самостійної роботи: план і рекомендації семінару, довідник з теми семінару, зразки для виконання практичних завдань на опанування технологіями запам’ятовування та конспектування.

На початку семінару були оголошені тема і мета семінару, порядок виступів, принципи роботи учасників, визначені наукові положення, на яких ґрунтуються запропоновані технології.

Далі учитель української мови та літератури Тетяна Щеголькова провела тестування розвитку пам’яті учасників семінару за допомогою двох вправ. Спочатку треба було запам’ятати 10 слів, в другий раз – 32 слова. Щоб продемонструвати необхідність залучення образного мислення для запам’ятовування такої кількості слів, учитель прочитав сценарій фантастичного «мультика» з використанням усіх запропонованих слів. Від учасників вимагалось тільки слухати і уявляти, дивлячись на перелік слів. Далі перелік зникав, і учителі мали на аркушах паперу відновити цей список слів. Якщо учителі змогли записати більше половини слів (16 з 32-х), то за умовами такого завдання пам’ять у них розвинена на достатньому рівні.

Виконання завдання стимулювало позитивну атмосферу семінару, якою вона залишалась до кінця.

Далі учитель української мови та літератури Тетяна Купрієнко продовжила знайомити із ефективними методами запам’ятовування інформації. Вона запропонувала перегляд відеофрагменту, в якому наводився алгоритм роботи за методом Цицерона, або «римської кімнати». Далі учитель навела приклади використання мнемотехнічних прийомів запам’ятовування важких орфографічних правил на уроках мови.

Про те, як розв’язати проблему якісного запам’ятовування віршів на уроках літератури, ділилася досвідом учитель зарубіжної літератури Валентина Симонова. Ефективним є метод піктограм, коли учень до кожного слова в рядку добирає та малює зрозумілі йому прості малюнки. Перекодування тексту в довгий «комікс» дозволяє ґрунтовно опрацювати текст вірша і значно заощаджує час на його запам’ятовування у порівнянні з механічним зазубрюванням. Учитель запропонувала учасникам семінару створити «комікс» до невеличкого вірша, водночас продемонструвавши учасникам свій малюнок.

Далі учитель української мови та літератури Тетяна Шевчик перейшла до знайомства з технологіями конспектування. Вона визначила призначення та недоліки традиційного лінійного конспекту та запропонувала переглянути відеофрагмент, в якому розповідається про винахідника нелінійного конспекту Тоні Б’юзена та принципи створення такого конспекту. До поняття «нелінійний конспект» синонімічними є такі знайомі поняття, як «інтелект-карта», «карта знань», «карта пам’яті», «ментальна карта». Система конспектування за правилами Тоні Б’юзена набула назву «майндмепінг».

В кінці семінару учитель української мови та літератури Оксана Товста запропонувала учасникам семінару створити автобіографічну інтелект-карту на підготовлених аркушах, використовуючи для цього кольорові гелеві ручки чи маркери. Шаблон її був підготовлений кольоровою крейдою на дошці.

По закінченні роботи учасники заповнили анкети. За даними анкети 5 учасників оцінило себе як інформованого початківця з теми семінару (тобто читав або чув про таке), 8 учасників – як практиків з теми семінару (застосовує в роботі).

У власній педагогічній діяльності 14 (82%) учителів використовують метод зорових асоціацій для запам’ятовування словесної та числової інформації, 11 (64,7%) учителів – ланцюжок зорових асоціацій. 7 учителів (41%) послуговуються методом фонетичних асоціацій, 6 (35%) учителів – методом автобіографічних асоціацій, 4 (23,5%) учителі – методами історичних асоціацій та методом пожвавлення, 3 (17,6%) – методом акронімів та методом механічного зазубрювання, 2 (12%) учителі – методом Цицерона, 1 учитель – ментальними картами.

В наступному 2020/2021 навчальному році 9 учасників семінару не проти продовжити навчання з даної теми в складі творчої групи з використання візуальних технологій представлення інформації, 8 учасників поміркують над такою пропозицією.

Зміст семінару ґрунтувався на таких наукових висновках українського центру ейдетики Євгена Антощука:

1. У повторенні сприйнятої інформації немає сенсу, бо достатньо одного разу щось почути чи побачити, щоб це надовго залишилось у нашій пам’яті. Про це свідчать численні випадки, коли люди у гіпнотичному стані, у стресовому стані пригадували те, про що, як вони вважали, ними було забуто.

До школи ейдетики звернулась постраждала від нападників жінка, яка попросила допомогти їй згадати прикмети злочинців. Під час слідства вона не змогла назвати ні колір волосся нападників, ні колір очей, не зріст, майже нічим не допомогла міліціонерам. У школі її ввели в гіпнотичний стан, в якому вона дуже ясно знову побачила злочинців, змогла описати їх прикмети, навіть голову повертала в бік того з них, кого її просили описати. Із цими даними вона повторно пішла до міліції.

Таким чином люди пригадували місця загублених речей, забуті номери телефонів, номери контрактів, суми в контрактах тощо.

Всі такі історії доводили одне: людей треба навчати пригадувати те, що лежить в довготривалій пам’яті.

2. Це основа розведення понять «мнемотехніка» і «ейдетика». Мнемотехнічні технології спираються на логічне мислення і роботу лівої півкулі мозку, ейдетика – на образне мислення та роботу правої півкулі.

3. Конспектування відбувається тільки заради пригадування. Конспект будь-якого виду – це доступ до інформації, яка зберігається в пам’яті.

Семінар закінчився схваленням тексту рекомендацій, а саме:

Зважаючи на необхідність реалізації основних ідей концепції Нової української школи, а саме ключової компетентності щодо уміння навчатися впродовж життя, рекомендуємо:

1. Активно використовувати на різних етапах уроках сучасні технології візуалізації навчального матеріалу з метою розвитку образного та творчого мислення учителя та учня.

Вчителі. Постійно.

2. Навчати учнів або мотивувати їх робити у власних зошитах нотатки за однією з технологій візуалізації нової інформації:  наприклад, майндмепінгу, скрайбінгу, скетчноутінгу тощо.

Вчителі. Постійно.

3. Взяти участь у роботі творчої групи, направленої на покрокове оволодіння запропонованими на даному семінарі методами запам’ятовування та конспектування.

Вчителі. Постійно.

4. Ознайомити вчителів української мови та літератури, англійської мови, зарубіжної літератури, російської мови та літератури, історії та правознавства з матеріалами даного семінару.

Керівники  шкільних методичних об’єднань чи творчих груп.

 

Дякуємо творчій групі вчителів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, а саме Н.О. Галузі, Т.М. Щегольковій, Т.В. Купрієнко, В.П. Симонової, Т.М. Шевчик, О.М. Товстій, а також усім учителям, які знайшли можливість були учасниками семінару!

О.М. Мандровний, методист міського методичного центру, автор ідеї семінару

Категорія: Мови і література | Переглядів: 98 | Додав: nataligrom3582 | Теги: Семінар для словесників та історикі, Славутицький ММЦ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

2019/2020
http://picasion.com/
АКТУАЛЬНО!
Дошка пошани
http://picasion.com/
міні-EdCamp Slavut
Наш блог
INUDECO
МОНУ
imzo.gov.ua
ЗНО
КОДА
ДОН
КНЗ КОР "КОІПОПК"
МАН
Міська рада
Управління освіти
pedpresa.com
osvita.ua
Славутицький ММЦ © 2020